Стрит-арт - образотворче мистецтво, характерною особливістю якого є яскраво виражений урбаністичний стиль. Основна частина стрит-арту - графіті (спрей-арт), але не можна ототожнювати графіті і стрит-арт. До стрит-арту належать також постери (некомерційні), трафарети тощо. Термін «стрит-арт» отримав популярність у процесі розвитку графітіна початку 1980-х років і пізніше використовувався як назва наступних вуличних шедеврів. Особливої популярності набув вже в ХХІ столітті.

Художники, що вибирають вулиці як свої картинні галереї, займаються стрит-артом у більшості випадків для того, щоб безпосередньо спілкуватися з громадськістю в цілому та привернути увагу до цього мистецтва як молоді, так і старшого покоління. Звичайно, вуличні художники часто подорожують між країнами, щоб розширювати свої уявлення про різні види стрит-арту та втілювати їх у свої роботи.

Стрит-арт навколо світу

США

Нью-Йорк продовжує бути стрит-арт Меккою, де з'їжджаються художники з усього світу, а саме такі райони Мангеттена як Сохо і Нижній Іст-сайд. Арт-район «Челсі» став місцем виставок вуличних художників.

Атланта, Джорджія та Маямі, Флорида серед південних міст є найактивнішими представниками стрит-арту. Стрит-арт в Атланті представляє собою 30-кілометровий «залізничний коридор». В Атланті створили стрит-арт групу в 2011 році. Маямі «Вінвуд» - розписана стіна, яка приваблює художників зі всього світу. В Сарасоті та Флориді щорічно проводяться різні стрит-арт заходи, фестивалі, зокрема, фестиваль Сарасота Крейда, заснований в 2007 році.

Лос-Анджелес, Сан-Франциско і Сан-Дієго - місця, де знаходяться всі вузли діяльності стрит-арту. Лабораторія стрит-арту Лос-Анджелеса, що відкрилась в 2011 році, являє собою 6,500 квадратних футів галереї стрит-арту, де знаходяться творіння місцевих жителів, таких як Алек Монополі, Морлі та ін.

ЄВРОПА

Одним з найбільших графіті-містом Європи є Лондон. Хоча офіційно тут стрит-арт заборонений, та все ж таки він має величезну кількість шанувальників і багато в чому є підтриманий громадськістю. Найбільше Лондон представлений в сфері стрит-арту завдяки своєму району Бристоль.

Стрит-арт на Берлінській стіні розвивався ще тоді, коли Німеччина була розділена і продовжував процвітати навіть після її возз'єднання. Берлінська стіна є справжнім домом для вуличних художників, таких як Тьєррі Нуар. Крім того стрит-арт стрімко розвивається в таких районах, як Мітте, Пренцлауер-Берг, Кройцберг і Фрідріхсхайн.

Cтріт-арт у Греції розвивається з кінця 1980-х років і набрав найбільших обертів в Афінах. Зважаючи на кризу в країні 2011 року, ряд художників, як і всі жителі міст, не були згідні з умовами проживання в державі, тому й не дивно, що на стінах Афін та інших міст Греції почали з'являтися графіті-малюнки на цю тему. Вони намагалися створювати алегоричні твори з соціальним коментарем в історичному центрі міста та інших районах, щоб суспільство звернуло увагу на їхню думку щодо ситуації, яка виникла. До речі, «Нью-Йорк Таймс» опублікувала розповідь про кризу через призму вуличного мистецтва і мистецтва в цілому.

Також стрит-арт розвивається в таких містах Іспанії, як Мадрид, Барселона, Валенсія та Сарагоса.

Італія є дуже активною в сфері стрит-арту з кінця 1990-х років. Найвідоміші вуличні художники того часу: Blu, 108, Стін Лекс.

УКРАЇНА

Київ

Проблема усієї України й, зокрема, Києва у тому, що влада зовсім не зацікавлена у розвитку такої сфери суспільної діяльності, як стрит-арт. Києву бракує стрит-арт проектів. Тим часом саме керівництво столиці запевняє, що неабияк зацікавлене у подібних ініціативах і всіляко допомагає їм. Критики ж не радять вважати усі стрит-проекти мистецтвом, а кожного вуличного художника - стрит-артистом. Окрім того, експерти відзначають, що нині стрит-арт стрімко перетворюється із субкультури на комерцію. Звичайно, таке ставлення до цього напряму мистецтва не може позитивно відобразитися на його розвитку.

Поміж тим у Києві нині проходить виставка стрит-арту «Непокорне». Її відвідувачам, які, на думку організаторів, «люблять мистецтво і не бажають миритися з рамками та нормами», пропонують фото «всіх можливих стрит-арт-експонатів столиці», а також адреси, де їх можна побачити в оригіналі.

Львів

У Львові, порівняно з іншими містами України, стрит-арт розвивається вельми стрімко, хоча й також зі своїми аспектами.

Відомо, що розписувати стіни у Львові було модно ще в XVI столітті. До прикладу, на розі Шевської і Краківської є будинок, що колись належав пані Абрековій. На його віконницях у середині XVI століття зображали різні пасквілі та карикатури. Перші стрит-картини у Львові з'явилися на Підзамчому. Для них обирали стіни абсолютно нейтральні, де графіті не погіршують середовище, а навпаки його покращують. Пізніше малюнки починали з'являтися на стінах будинків в центральній частині міста та його околицях.

Та чи кожен з цих витворів можна назвати елементом стрит-арту? Насправді все не так просто: не все намальоване і написане можна назвати стрит-артом, до прикладу, вульгарні слова. На львівських стінах таких чимало. Головна мета - когось образити, а от, наприклад, «ПТН ПНХ» це, радше, крик душі, аніж вандалізм. Є ще так звані теги - підписи вуличних художників, які «необізнаним» схожі на беззмістовні закарлючки. Їх також львівські комунальники намагаються ретельно змивати й зафарбовувати. Чимало проблем у комунальників і з трафаретними написами. Їх здебільшого роблять, якщо треба швидко розповсюдити певну інформацію.

Та все ж у Львові є графіті, які справді вражають і майстерністю художника, і змістом.