Мистецтво навколо нас
В Україну європейське мистецтво вітражу прийшло разом з культурою католицької Європи. Тому більша частина автентичних історичних вітражів розташована на Західній Україні, яка довший час перебувала у складі європейських держав - Речі Посполитої і Австро-Угорської імперії. Вже 1259 року запис в Галицько-Волинському літописі розповідає, що король...
Ми підготували невеликий путівник світом мистецтва, який допоможе тобі за секунду відрізняти роботи Моне і Мане, наприклад. Особливо завзятих поціновувачів мистецтва просимо не брати наші слова близько до серця.
Стрит-арт - образотворче мистецтво, характерною особливістю якого є яскраво виражений урбаністичний стиль. Основна частина стрит-арту - графіті (спрей-арт), але не можна ототожнювати графіті і стрит-арт. До стрит-арту належать також постери (некомерційні), трафарети тощо. Термін «стрит-арт» отримав популярність у процесі розвитку графітіна початку...
У сучасній культурі побутує протиставлення «класичної музики» будь-якій іншій, як серйозної розважальній або високої низькій. Таке протиставлення є непослідовним: сам по собі вибір музичної мови не гарантує змістовності художнього висловлення чи розважального запалу, адже, з одного боку, симфонія може бути примітивною та поверховою, але, з іншого,...
Скільки насправді відтінків між двома класичними контрастами - чорним і білим? Невже лише 50, як стверджують популярні знавці сірого кольору? :)Сучасна технологічна реалізація традиційного чорно-білого фото приголомшує новими можливостями. Звичайно, підрахувати усі відтінки і напівтони монохромної гами з суперточністю здатні новітні комп'ютерні програми. Та митцем завжди рухає нова ідея, новий сюжет!
Міхал Петшак живе і працює у Вроцлаві. Закінчив факультет графічного і медіа-мистецтва Академії образотворчих мистецтв імені Єуґеніуша Ґепперта у Вроцлаві, Вищу студію фотографії в Єлені-Ґурі, а також факультет архітектури Варшавського політехнічного університету. Фахове визнання підтверджене численними презентаціями в Польщі - як персональними, так і в складі групових, а також членством у Союзі польських фотохудожників. Міхал займається архітектурними проектами, викладацькою діяльністю, працює над докторською дисертацією на тему медіа-мистецтва. Твори мистця знаходяться в Національному музеї Вроцлава. У творчості він надає перевагу найбільш виразним, на його думку, медіа - фото і відео. Переконаний: «Фотографія не показує реальність, вона створює реальність».
Нещодавно перша персональна виставка польського митця "Кордони" відкрилася в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України, про що писали "Волинські новини".
Міхале, ви приїхали до нас із Вроцлава. Розкажіть, будь ласка, про своє місто, яке ви теж показали у своїй експозиції як атмосферне тло сюжетів.
Жити і працювати митцю у Вроцлаві дуже комфортно. За останні 20 років місто змінилося - воно набуло неповторної надихаючої, творчої атмосфери. Відбуваються цікаві мистецькі події. Я займаюся архітектурними проектами, є докторантом Академії образотворчих мистецтв імені Єуґеніуша Ґепперта.
Ваша виставка переконує: чорно-біла фотографія не перестає вражати глядача своєю виразністю. Поділіться технічними секретами сучасного фотохудожника.
На виставці є роботи у класичній аналоговій техніці - тобто, зроблені у темній кімнаті зі спеціальним реактивами. При цьому збережена максимально доступна у цьому форматі якість зображення, яка передана багатою гамою відтінків між двома кольорами - чорним і білим. Інші роботи виконані у цифровій техніці із використанням більш складного пігментного друку. Технологічно це вже новий рівень реалізації монохромного зображення, що пропонує ще різноманітнішу палітру напівтонів, а також гарантує довге «життя» світлині. Якщо класичний якісний знімок не пожовкне протягом 100 років, то при пігментному друці на спеціальному папері світлина може «прожити» 150 і більше років. Мені важливо, аби робота якнайдовше зберігалась.
Великоформатна робота під назвою HABITAT 2 показує глядачеві вулицю міста, людей у русі... При цьому вона фрагментарно розділяється на окремі частини - історії.
Тут я застосував взаємодію композиційну - загального плану та окремого фрагменту. Глядач, який прийшов до галереї, спочатку розглядає цілу роботу, а потім починає вивчати її фрагменти. Так створюється ефект «занурення» в сюжет світлини, співпереживання з її героями. Частина загальної композиції стає самостійним сюжетом, закінченим твором. До речі, знімок був зроблений на одній з вулиць Вроцлава, яка зараз має інший вигляд. Таким чином світлина зафіксувала той її стан і вигляд, хоча я не прагну до документалістики у творчості. Завдяки відео ідея-концепція набула руху і розвитку.
А як народилася ця думка про використання взаємодії композицій у створенні власних сюжетів?
Все почалося ось з цієї роботи під назвою «Простір». Ця серія знімків, яка показує об'єкт з різних перспектив, створюючи його панорамне, горизонтальне бачення. Але це ще не завершення дослідження об'єкту. Я наближую камеру і спостерігаю, як змінюється сприйняття цього предмету/тіла при детальнішому розгляді, які нові риси він відкриває.
Який власний меседж ви вкладаєте у тему «Кордони»?
Зараз я працюю над докторською дисертацією на тему «Кордон. Час». Для мене це концепт у дослідженні, який має дуже багато значень. Для глядачів, які будуть дивитися представлені роботи, це може бути межа між помешканням і великим світом, який відкривається за вікном квартини. Хтось може подумати про кордон між Польщею і Україною. Художник побачить кордон у рамці, в яку вставлена фотографія. Звичайно, йдеться і про власні межі, можливо навіть комплекси, які відчуває кожна людина.
У передмові до каталогу творів Міхала Петшака шанований польський критик фотографії Адам Соботаговорить про дві пристрасті автора - архітектуру і фотографію. Автор візуалізує автентичне середовище проживання людей, позбавлене ідеалізації чи пафосу. Архітектура розгортається у творах Міхала сценою людської присутності, оживає, стає частиною життєвих історії мешканців міста.
Про подію на сайті Галереї мистецтв ВО НСХУ
З Міхалом Петшаком спілкувалася Маша Пилипчук.